Війна була в страховому договорі. Чому Верховний Суд відмовив у виплатах на 10 млрд грн
Дві українські компанії вимагали понад 10 млрд грн страхового відшкодування за вітроелектростанції на окупованій Херсонщині. У договорах був прямо зазначений ризик війни. Але Верховний Суд залишив без задоволення вимоги про виплату. У чому різниця між втратою фізичного майна та втратою доступу до нього? Ми звірили судові постанови й пояснюємо, що це означає для бізнесу.
Майно існує. Власник існує. Доступу немає
Уявімо вітрову електростанцію. Турбіни, трансформатори, кабельні мережі та обладнання вартістю в мільярди гривень. Власник має документи на майно й страховий договір, однак не може потрапити до турбін, управляти станцією чи безпечно перевірити її стан. Саме з такою проблемою після повномасштабного вторгнення зіткнулися власники вітропарків на Херсонщині.
З погляду підприємця роки без можливості використовувати активи можуть означати фактичну втрату їхньої економічної цінності. Але право на страхову виплату визначає не тільки масштаб збитків, а й точний зміст ризику, прийнятого страховиком.
Що сталося: дві компанії та понад десять мільярдів гривень
ТОВ «Віндкрафт Таврія» і ТОВ «Віндкрафт Каланчак» уклали з ПрАТ «СК «Уніка» договори добровільного страхування майна в 2021 році. Після окупації територій, де розташовані електростанції, обидва підприємства заявили, що втратили можливість володіти, користуватися й розпоряджатися застрахованим майном.
«Віндкрафт Таврія» вимагала 2 505 462 580,68 грн у справі № 910/10742/23; «Віндкрафт Каланчак» — 7 542 685 473 грн у справі № 910/10750/23. Разом суми позовних вимог становили 10 048 148 053,68 грн. Це саме заявлені вимоги, а не встановлена судом сума страхового відшкодування.
Незвичайна обставина: у переліку ризиків за договорами згадувалася війна. Отже, спір не можна спрощувати до фрази «воєнні ризики не були застраховані». Сторони по-різному тлумачили поняття втрати майна та умови покриття.
Чому рішення судів були різними
У справі «Віндкрафт Таврія» Господарський суд Києва у квітні 2025 року спочатку задовольнив позов. Проте апеляція скасувала рішення, а після нового апеляційного розгляду Верховний Суд 10 вересня 2026 року залишив відмову в стягненні виплати чинною.
У справі «Віндкрафт Каланчак» суд першої інстанції відмовив у позові, апеляція підтримала цей висновок, і 22 вересня 2026 року Верховний Суд залишив ці рішення без змін. Отже, остаточний результат обох справ про страхові виплати був не на користь позивачів.
Що змінилося: суди відокремили війну від конкретного застрахованого наслідку
Ключове розмежування — між фізичним пошкодженням, знищенням або втратою застрахованого майна в розумінні договору та неможливістю доступу до нього через окупацію. Договори містили спеціальні визначення й виключення. Суди не прирівняли саму відсутність контролю над майном до доведеної застрахованої події за цими умовами.
Це не означає, що окупація ніколи не може бути застрахованим ризиком. Також суди не встановлювали універсального правила про всі договори воєнного страхування. Вони вирішували конкретні спори на підставі конкретних договорів і доказів.
Найскладніше питання — що означає «втрата»
Для підприємства актив, до якого немає доступу, може не приносити доходу та вимагати великих витрат на відновлення роботи. Для страховика ж слово «втрата» може бути пов’язане з передбаченим договором фізичним впливом, а ризик неможливості використання чи доступу — спеціально виключений.
У постановах аналізуються умови, що регулюють страхові випадки й виключення, зокрема наслідки неможливості користуватися майном. Саме взаємодія цих формулювань, а не один рядок із переліку ризиків, виявилася вирішальною.
Чому це важливо для українських підприємств
Виробничий цех, зерносховище, логістичний комплекс чи вітроелектростанція можуть бути застраховані від певних воєнних подій. Але застрахувати фізичне пошкодження обладнання й застрахувати збитки через його недоступність — не обов’язково одна й та сама послуга.
Коли власник обирає страхування майна, необхідно з’ясувати, чи охоплює договір: фізичне пошкодження, знищення, захоплення, викрадення, втрату контролю, перерву в господарській діяльності та наслідки окупації. Частина цих ризиків може бути виключена або вимагати окремого покриття.
Чи повинен страховик пояснювати такі обмеження?
Страхувальник має читати договір і перевіряти його відповідність своїм потребам. Але професійні страховик і посередник також повинні належно пояснювати суттєві характеристики страхового продукту. Коли у переліку є ризик війни, а деякі наслідки окупації не покриваються, таке розмежування має практичне значення ще до оплати.
Водночас у двох судових постановах немає достатніх підстав для нашого висновку, що «Уніка» або посередник приховали обмеження чи ввели підприємства в оману. Таких звинувачень INSMEDIATOR не висуває.
А що після Верховного Суду?
Судові постанови остаточно вирішили касаційні скарги в цих страхових справах. Однак це не означає закінчення всієї міжнародної історії навколо інвестицій. У жовтні 2026 року Forbes Ukraine повідомив, що пов’язаний із вітропарками інвестор Карл Стурен готує міжнародний інвестиційний спір проти України. Йдеться про інший можливий правовий процес, а не скасування рішень щодо «Уніки».
Страховий контекст: де закінчуються очікування і починаються умови
Великі страхові суми й перелік ризиків — лише початок аналізу. Потрібно окремо перевіряти визначення страхового випадку, підстави відмови, виключення, вимоги до доказів, франшизу й умови врегулювання, особливо коли до майна неможливо безпечно дістатися.
Для українських підприємств це ще й аргумент на користь професійного документування вартості майна, актуалізації страхових сум та переговорів про той обсяг покриття, який відповідає реальним сценаріям ризику.
Що це означає для всіх нас
Ця історія — не доказ того, що страхування воєнних ризиків не працює. І не доказ того, що страховик має платити за будь-які втрати, пов’язані з війною. Вона показує, наскільки важливими можуть бути визначення одного поняття та одне договірне виключення.
Для INSMEDIATOR професійне посередництво полягає не лише в пошуку пропозиції й оформленні поліса. Воно передбачає пояснення того, які ризики людина або бізнес передає страховику, а які залишаються за ними. Наявність слова «війна» у договорі ще не означає, що він покриває кожен наслідок війни.
Автоматизуємо оформлення, але не відносини.
Джерела
1. Верховний Суд, постанова від 10.09.2026, справа №910/10742/23, реєстровий №139705338. Повний текст: https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=139705338
2. Верховний Суд, постанова від 22.09.2026, справа №910/10750/23, реєстровий №140308991. Повний текст: https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=140308991
3. OpenDataBot, реєстри судових справ: https://court.opendatabot.ua/cause/910%2F10742%2F23 та https://court.opendatabot.ua/cause/910%2F10750%2F23
4. Forbes Ukraine, 21.10.2026. Інвестиційний контекст і повідомлення про підготовку міжнародного спору: https://forbes.ua/money/karl-sturen-suditsia-z-unikoiu-16102026-43026
Редакційна примітка: фотографія Дністровської ВЕС використана як ілюстративна, вона не зображує об’єкти «Віндкрафт». Автор Elementum Energy; CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Дністровська_ВЕС.jpg. Якщо зображення кадровано, це є адаптацією оригіналу. Ліцензія: https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/



Коментарі